Українська
Стаття присвячена дослідженню особливостей художньої інтерпретації образів козаків у російськомовному романі Гребінки «Чайковський». Автор статті розглядає причини звернення письменника до російської мови. Роман «Чайковський» є прикладом твору, де письменник намагався знайти місце для української історичної ідентичності. У ньому досить яскраво зображено козацьке життя та боротьба їх з ворогами. І хоча роман не можна назвати історичним в прямому смислі слова, все ж він є невід’ємною частиною «козацького тексту». Уперше роман був надрукований у 1843 році і одразу ж привернув увагу критиків. Деякі з них проводили паралелі цього роману з повістю М. Гоголя «Тарас Бульба», у якій зображені ті ж елементи з життя козацтва. Однак, незважаючи на те, що тема, до якої звернувся Є. Гребінка, була не новою, і, безсумнівно, письменник враховував досягнення своїх попередників, це не зменшує його внеску в розвиток історичного жанру, а, навпаки, свідчить про вміння художника надати традиційним образам та мотивам своєрідного колориту. Автор статті ставить за мету розглянути особливості художньої інтерпретації козацьких образів у романі Є. Гребінки «Чайковський». В статті аналізуються різні козацькі типи, та пов’язані з ними романтичні мотиви характерництва, богатирства, пророцтва, сповіді, дороги, спокуси, та ін. Також підкреслюється міфопоетичний характер козацьких образів у романі письменника. У статті показано, що у романі протиставляються українська ідентичність, втілена в образах козаків, та інші народи – євреї, татари, поляки. Крім того, в статті проводяться деякі типологічні паралелі між романом Є. Гребінки та творами інших російських письменників ХІХ століття. Автор статті доводить, що, незважаючи на романтичне зображення козаків, письменникові вдалося передати дух історичної епохи. Використання Є. Гребінкою історичних та фольклорних джерел надає творові історичної достовірності. Хоча у романі «Чайковський» немає зображення конкретних історичних подій чи осіб, розкриваючи давні українські козацькі звичаї, традиції, переконання, письменник показує минуле ніби зсередини.
