Стаття є спробою проаналізувати сміхову культуру українців та її мовне втілення крізь призму століть. Наголошено, що сміхова культура українців зазнала глобальної еволюції – від арахаїчного сміху тіла до новіт- нього сміху-захисту. Сміхова культура спочатку була репрезентована в народній творчості – казках, піснях, прислів’ях та приказках, потім стала літературною традицією. Увагу звернено на сміхову творчість Г. Ско- вороди, І. Котляревського, І. Франка та ін. Указано, що в часи радянського режиму сміх, що переважно жив в анекдотах, був здатний знищувати політичні системи та ідеології. В особливий фокус уваги потрапив 2014 рік, коли розпочалася нова доба української сміхової культури, пов’язана з російсько-українською війною, спочатку – гібридною, потім з повномасштабним вторгненням. Про- аналізовано дискурс військових експертів, що певною мірою виконує важливу для суспільства функцію: опри- люднюючи подію, він перетворюють її з «речі-в-собі» на спадок суспільства, фіксує історію, утворює сучасну картину світу. Військовий експерт, полегшуючи сприйняття адресата та встановлюючи з ним контакт, вико- ристовує військову термінологію як у її об’єктивному, так і суб’єктивному аспектах, «інтимізує» її. Остання дія спричинила активізацію поля сміхової культури українців та особливе мовне втілення сміху у суб’єктивних військових та воєнно-політичних термінах, що різко контрастують на тлі серйозної, унормованої інформації, стають основою для комічного. Стаття репрезентує, як сміхові засоби поступово переміщувалися з усного спілкування до літературних тво- рів, потім на екрани телевізора, а потім стали панівними в інтернет-просторі. Зроблено висновок, що сміхова культура українського народу має давні традиції та з початку російського вторгнення в Україну демонструє інновації. Доведено, що в процесі ствердження української нації комічне еволюціонує від гумору до викривальної сатири, дошкульної іронії й нарешті вибухає сміхом-захистом. Перспективним дослідженням стане сучасна військова термінологія в її обʼєктивному та субʼєктивному осмисленні та конкретний вияв військової лексики в мовленні медіаекспертів.
