Українська
У статті теоретично обґрунтовується освітнє середовище як важливий чинник ефективної комунікативної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, висвітлюється поняття «суб’єкт‐суб’єктна взаємодія» як підґрунтя організації такого середовища. Увагу закцентовано на такому важливому складнику професіоналізму майбутніх фахівців зі спеціальності «Дошкільна освіта», як наявність у них високого рівня сформованості комунікативної компетентності – здатності виявляти повагу до особистості будь‐якого віку, бути толерантним й коректним під час спілкування, швидко й ефективно вирішувати конфліктні ситуації, приймати на себе відповідальність, контролювати поведінку власну та інших тощо. Зауважено, що відсутність або низький рівень сформованої комунікативної компетентності фахівців з дошкільної освіти утруднюватиме виконання ними своїх професійних обов’язків, знижуватиме якість професійної діяльності, унеможливить кар’єрний ріст. Показано переваги суб’єкт‐суб’єктної взаємодії викладача й студентів на відміну від суб’єкт‐об’єктної, представлено основні комунікативні прийоми встановлення суб’єкт‐суб’єктної взаємодії – усунення блокувальних комунікативних афектів, створення атмосфери захищеності, схвалення усних відповідей з власної ініціативи, створення толерантних умов тощо. У статті також зазначено, що суб’єкт‐суб’єктна взаємодія учасників освітнього процесу, по‐перше, виконує ряд важливих функцій щодо формування комунікативної компетентності (конструктивну, організаційну, комунікативно‐стимулювальну, емоційно‐коригувальну, контрольно‐оцінювальну), по‐друге, передбачає розвиток у майбутніх фахівців дошкільної освіти таких особистісних якостей, як: емпатія, рефлексія, толерантність тощо.
