Українська
У тезах розглядаються художній час та художній простір як одні із найважливіших компонентів твору, які реалізуються в сюжетній дії, у побутових деталях, інтер’єрі, в історичних реаліях та історичних персонажах, у мові героїв та оповідача, у хронології викладу подій та просторі, де вони розгортаються, у темпі та інтенсивності дії, у компонуванні розділів чи частин художнього тексту. Зокрема, висвітлюються дві основні концепції фабульно-сюжетного художнього часу – циклічна й лінійна, або лінійно-фіналістська (А. Я. Гуревич) та такі різновиди художнього часу оповідно-наративний (час зображення) та фабульно-сюжетний (зображений час), який має багато різновидів: історичний (соціально-історичний), хронікально-побутовий, авантюрний (пригодницький), кризовий, містичний, фантастичний, ідилічний та міфологічний, біографічний, космічний, календарний, добовий, безподієвий. Окрема увага приділяється різновидам художнього простору: «точковому», «лінеарному», «площинному» та «об’ємному», земному і космічному, реально видимому та уявному, близькому, віддаленому, побутовому, містичному, фантастичному, міфологічному, сакральному та ідилічному. Автор тез зазначає, які саме функції виконують категорії часу та простору у художніх текстах. Композиційно значимими є такі просторові мотиви, як мотиви дому, площі, перехрестя, верху/низу.
