Українська
У статті з позицій публічного управління показано важливість модернізації науки та вищої освіти, що розглядаються як необхідна частина радикальних змін, пов’язаних з демократизацією, створенням ринкової економіки, вступом до Європейського Союзу тощо. Метою статті є аналіз та узагальнення польського досвіду публічного управління модернізацією вищої освіти та науки на центральному та регіональному рівнях. У процесі дослідження опрацьовано документи, наукові публікації та інформаційні матеріали з мережі Інтернет, які сприяли виявленню та рангуванню існуючих проблем. Використано наукові методи аналізу – для вияснення специфіки складових реформ; синтезу – (емпіричний та елементарно-теоретичний методи); порівняння – для аналізу проблем, що виникають при проведенні реформ у різних країнах; узагальнення – для підведення підсумків за основними напрямами реформ. Основна гіпотеза полягає у твердженні про подібність проблем, що мають вирішуватися в ході реформування науки та вищої освіти в посткомуністичних країнах, важливості вивчення і використання позитивного досвіду та врахування помилок. Результати. Характеризуючи реформи у сфері науки та вищої освіти, автор наголошує, що вони здійснювалися під впливом таких факторів, як прогресуюча масовізація освіти, поява у посткомуністичних країнах приватної освіти, організація Болонського процесу, діджиталізація, орієнтація на якість і студента тощо. Автор розглядає польський досвід не як зразок для реалізації, а як приклад пошуків, що підтверджується наявністю критичного відношення значної частини польських вчених до реформ. Виокремлено проблеми, які необхідно вирішувати для ефективного публічного управління розвитком науки та вищої освіти: фінансування, нормативно-правове забезпечення, автономія навчальних та наукових закладів, управління на різних рівнях, відповідність вимогам глобалізації та європеїзації, зростання наукових позицій університетів у міжнародних рейтингах, забезпечення якісного кадрового потенціалу наукових та освітніх закладів. Наголошено на необхідності продуманих і підготовлених системних змін «зверху-вниз» при вирішальній ролі держави. Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні польського досвіду та виробленні пропозицій щодо можливості його оптимального використання. Виокремлено вузлові фактори впливу на реформи для їх врахування на практиці. Вказано на необхідність повніше враховувати національні інтереси, які полягають не лише у забезпечення якості вищої освіти, а і у задоволенні попиту на вищу освіту. Нереалізованість цього завдання веде до відтоку кадрів з країни. Наголошено, що для успіху реформи вищої освіти та науки необхідно поєднати концепцію реформ із здатністю не лише вчених, а й публічних службовців їх підготувати та організувати реалізацію. У подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на окремих аспектах реформ, які стосуються публічного управління.
