Українська
В статті з точки зору науки державного управління здійснено аналіз стану вивчення проблематики безоплатної правової допомоги в Україні. Проведено аналіз понятійного апарату, виділено на основі профільного закону «Про безоплатну правову допомогу» широке поняття «система надання безоплатної правової допомоги» (СНБПД) та вузьке – «система безоплатної правової допомоги» (СБПД). Відмічено актуальність теми, її динаміку, складність та широту, що пояснюється обширністю проблематики надання безоплатної правової допомоги, яка часто розглядається як частина іншої, ще ширшої – утвердження і забезпечення прав та свобод людини, права громадян, соціальна допомога, адвокатура, децентралізація, розвиток правової спроможності територіальних громад тощо Складено список джерел та літератури ( 230 назв), який поділено на 9 видів: нормативно-правові акти; доповіді, звіти, описи, експертні висновки; виступи, інтерв’ю, статті керівників Мінюсту та КЦ та їх заступників; матеріали веб-сайтів органів влади та громадських інституцій; дисертаційні дослідження; монографії; статті; матеріали конференцій, методичні матеріали. Охарактеризовано нормативно-правове забезпечення створення та діяльності системи безоплатної правової допомоги в Україні: простежено динаміку, відзначено значний позитивний вплив міжнародного права та міжнародних інституцій. Аналіз дисертаційних досліджень, монографій, статей привів автора до висновку, що українськими вченими СБПД вивчалася лише як частина широкої проблеми захисту прав громадян. Автор вказує на наявність низки маловивчених проблем, що стосуються розвитку безоплатної правової допомоги в Україні, відсутність комплексного дослідження проблематики БПД, необхідність вивчення та врахування зарубіжного досвіду.
