Українська
Стаття присвячена аналізу способів перекладу етнічномаркованих лексем на позначення їжі на англійську мову в повісті Миколи Гоголя «Старосвітські поміщики» та визначенню їх еквівалентності та адекватності в двох перекладах – Річарда Півера і Лариси Волохонської та Констанс Гарнетт і Ізабель Хепгуд. Зазначається, що мотив їжі є одним із ключових хронотопічних мотивів в картині світу даної повісті і відіграє особливу роль у відносинах головних героїв, проте лексеми, що відносяться до тематичної групи «Їжа» у цьому творі є етнічномаркованими мовними одиницями, що ускладнює їх переклад на неблизькоспоріднену мову – англійську. Відмічається, що раніше дослідники робили спроби аналізувати способи перекладу на англійську мову назв їжі у пізній творчості Гоголя, проте особливості перекладу реалій, що містять назви страв у ранній прозі письменника, раніше не розглядалися. В статті доводиться, що обидві пари перекладачів повісті «Старосвітські поміщики» найчастіше використовували метод описового перекладу, рідше – калькування, генералізації та лексико-граматичної заміни, при цьому оригінальний текст дещо втратив свою національно-культурну складову. Зазначається, що найменш вдалі відповідники обидві команди перекладачів підібрали до лексем «киселик», «узвар» та «урда», використавши при цьому прийом описового перекладу. Однак найбільш проблематичними в плані перекладу виявилися назви грибних страв, непопулярних в англомовних країнах, які усі перекладачі експлікували неправильно і, відповідно, переклали за допомогою лексико-граматичних замін та генералізації. В статті також розглядається використання перекладачами Півером та Волохонською прийому транскодування (транскрипції чи транслітерації) та перекладацьких виносок, за допомогою яких були досить точно пояснені особливості українських страв «каша» та «пиріжки». В той же час вони не завжди правильно розуміли мову тієї епохи, що відобразилося в неточностях перекладу окремих реалій в гоголівських творах. Гарнет і Хепгуд взагалі не використовували транслітерацію чи транскрипцію в перекладі лексем на позначення їжі, позбавивши повість національно-культурного колориту, а окремі лексичні одиниці були взагалі випущені із тексту перекладу. Однак, обидва варіанти перекладу є цілком адекватними та загалом передають український колорит творів за допомогою лексичних засобів англійської мови.
