Українська
Метою статті є дослідження проблем та визначення пріоритетних напрямів підвищення рівня фінансової грамотності населення в період активного розвитку цифрових технологій на фінансовому ринку в Україні. Доводиться думка, що фінансова грамотність є одним з головних інструментів подолання бідності та драйвером економічного процвітання країни, оскільки суспільство може досягти економічних успіхів тільки тоді, коли громадяни мають навички прийняття відповідальних і свідомих рішень у фінансовій сфері та здатні формувати власний добробут. Фінансово свідоме суспільство є одними з найважливіших факторів економічного зростання країни, активності інвестицій та підвищення рівня доходів населення. Питання фінансової грамотності набуває більшої актуальності в останні роки, коли значно загострилися проблеми економічної нестабільності та кризового стану, пов'язаних зі світовою пандемією, війною та необхідністю відбудови у післявоєнний час. Важливим локомотивом підвищення фінансової грамотності є також цифрові технології в усіх сферах людської діяльності, а особливо у фінансовій сфері та на ринку освітніх послуг. Ця проблема є актуальною, оскільки здатність правильно та раціонально розпоряджатися особистими фінансами та фінансами бізнесу стає гострою необхідністю для громадян. Дані Світового банку свідчать, що у 44 країн світу схвалено стратегії фінансової грамотності, а у 27 країнах подібні стратегічні заходи знаходяться на етапі розробки. У статті проаналізовано та узагальнено програми підвищення фінансової грамотності, які впроваджені в Австралії, Великобританії, США та Китаю. Аналіз світового досвіду в питаннях підвищення фінансової грамотності населення свідчить, що розвинені держави всіляко підтримують та фінансують заходи підвищення рівня фінансової грамотності населення. Результати досліджень багатьох науковців та фахівців свідчать про те, що в Україні досить низький рівень фінансової грамотності населення. Шляхом опитування громадян встановлено, що більшість респондентів не використовують цифрові технології, не планують сімейний бюджет, не володіють питаннями недержавного пенсійного страхування тощо. Адже, як показує дослідження, протягом 30 років існування ринкових відносин в Україні ніхто системно не займався фінансовою освітою населення, яке самостійно здобувало певні знання на власних помилках і втратах від недобросовісних банків та інших фінансових установ, невдалих вкладень тощо. Не дивлячись на те, що Національний банк України вживає заходів щодо підвищення рівня фінансової грамотності, останні не носять масовий характер та стосуються просвітництва у сфері банківських послуг. Розвиток фінтеху на ринку фінансових послуг вимагає адекватного рівня фінансової грамотності користувачів цих послуг. Запропоновано низку заходів, спрямованих на підвищення рівня фінансової грамотності українців.
